Опис навчальної дисципліни ВВ1.1.03

«Електронні засоби навчання»

Обсяг навчального часу: 6 кредитів ЕCTS, 180 годин.

Мета навчальної дисципліни: оволодіння студентами концептуальними моделями розробки, використання та зберігання електронних документів; стратегією вибору систем електронних засобів навчання, алгоритмами створення сучасних електронних засобів навчання; сучасними методами, технологією; комп’ютерними програмними, технічними засобами у галузі електронних засобів навчання. Набуття на основі набутих знань практичних навичок, необхідних для розробки електронних засобів навчання для освітньої галузі.

Предмет вивчення: види електронних засобів навчання та особливості підготовки учителів до створення і використання електронних засобів навчання; зразкові технології створення електронних засобів навчання.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомлення студентів з електронними засобами навчання (ЕЗН), методами їх використання в системі освіти, засобами розробки електронних засобів навчання та засвоїти практичні навички їх використання; формування систематизованого знання про моделі основні види електронних засобів навчання; вільне орієнтування в сучасних програмах для оброблення навчальних повідомлень й інструментальних засобів створення електронних засобів навчання; одержання практичних навичок розробки електронних засобів навчання.

Зміст навчальної дисципліни: Загальні підходи до створення електронних засобів навчання (ЕЗН). Сучасні технології створення електронних засобів навчання. Основні вимоги, що пред'являються до розробки ЕЗН. Рекомендації педагогам. Формування творчих колективів. 

Основні технології і принципи розробки електронних засобів навчання. Створення наочних засобів навчання. Образотворча наочність. Умовно-графічна наочність (логіко-структурні схеми або моделі). Мультимедійна наочність (на основі як образотворчих, так і умовно-графічних ілюстрацій). 

Особливості розробки освітні мультимедіа і гіпермедіа засобів. Технології мультимедіа в розробці електронних засобів навчання. Гіпертекст і гіпермедіа як основні технології створення сучасних електронних видань і ресурсів. Структуризація і оформлення навчального матеріалу. Інструментальні засоби і мови для створення мультимедіа і гіпермедіа. Комп'ютерні програми і оболонки, що використовуються для розробки гіпермедіа засобів навчання. Мови гіпертекстової розмітки.

Технічні характеристики електронних засобів навчання. Психолого-педагогічні вимоги до електронних засобів навчання. Дидактичні, методичні і психологічні вимоги, що пред'являються до електронних засобів навчання. Функціональні характеристики електронних засобів навчання. Дотримання вимог ергономіки при розробці електронних засобів навчання. Дизайн-ергономічні і естетичні вимоги. Вимоги охорони здоров'я учнів і учителів. Вимоги до оформлення супровідної документації.

Загальні і часткові рекомендації для розробників електронних засобів навчання. Рекомендації з ефективного використання технологій створення електронних засобів навчання. Змістові, технологічні і ергономічні рекомендації. Зразкові критерії, за якими робиться оцінка якості ресурсів. Врахування досягнень психології і технології під час створення електронних засобів навчання. Призначений для користувача інтерфейс. Діалог як основа побудови призначеного для користувача інтерфейсу електронних засобів навчання. Врахування психологічних чинників при розробці електронних видань і ресурсів.

 Добір і формування змісту для засобу навчання. Виділення освітньої галузі. Ієрархічна система понять. Виявлення міжпонятійних зв'язків. Побудови формальних методів обробки змісту освітніх галузей на основі інформаційної інтеграції. Рекомендації педагогам з формування дизайну створюваних засобів навчання. Системний підхід до розробки інтерфейсу. Рекомендації з формування інтерфейсу ЕЗН.

Колективна розробка електронних засобів навчання. Підходи до розподілу праці фахівців. Участь педагога в колективних розробках. Склад колективу, що створює освітні електронні видання і ресурси.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати: загальні підходи до створення електронних засобів навчання; особливості підготовки учителів до створення і використання електронних засобів навчання; технології відкритої і дистанційної освіти; зразкові критерії, за якими робиться оцінка якості ресурсів; засоби навчання на базі сучасних програмних продуктів та інтернет-технологій; основи функціонування "віртуальних" освітніх установ освітньої галузі.

Уміти: визначати особливості організації діалогу користувачів з навчальними засобами ІКТ; визначати добір і формування змісту для засобу навчання; застосовувати бази даних науково-педагогічної інформації на основі розподілених телекомунікаційних інформаційних ресурсів; надавати рекомендації педагогам з дизайну створюваних засобів навчання.

Володіти: методами організації занять з навчання інформатики та інформаційних технологій, формування і розвитку єдиного інформаційного простору в різних галузях методичної та педагогічної діяльності та організовувати склад колективу, що створює освітні електронні видання і ресурси.

Передмова

У міру того як комп'ютерні технології стають невід'ємною частиною нашого повсякденного життя, люди все ближче підходять до усвідомлення нових можливостей спілкування. Передача та обмін інформацією є одним з основних стержнів, на якому тримається процес навчання. Інтернет-технології дали нову форму, яка має назву електронне навчання (e-learning). У цій сфері створюються все більш динамічні платформи, які приходять на зміну традиційним “пасивним”. При активному електронному навчанні використовується широкий спектр інтернет-технологій, подібних до персоніфікації, моделювання і мобільності, що дозволяє впроваджувати недоступні для традиційних видів навчання методики [12, 37]. Росте попит на модульні і персоніфіковані платформи електронного навчання: традиційні платформи не володіють достатньою гнучкістю через свою монолітну внутрішню структуру [21, 35].

У курсі розглядаються питання, які стосуються використання електронних засобів навчання з освітньою метою, а саме: створення навчальної інформації та подання її за допомогою мультимедійних технологій.

Сьогодні система освіти України не повністю відповідає сучасним вимогам до фахівців, коли відбувається глобальна інтеграція бізнесу та освіти, і технології змінюються кожні 2-10 років. Людина, отримавши освіту в Україні і працюючи в Європі чи США, повинна мати доступ до найновіших знань у будь-якій частині світу.

Лекційно-семінарська форма навчання почала втрачати свою ефективність: практика доводить, що майже половина навчального часу витрачається даремно. Доречно виділити такий важливий аспект: викладач повинен виступати не як розповсюджувач інформації (як це традиційно прийнято), а як консультант, тьютор, колега студента. Це дає певні позитивні моменти: студенти активно беруть участь у процесі навчання, привчаються мислити самостійно, висувати та відстоювати свій погляд, моделювати реальні ситуації.

Розвиток інформаційних технологій надав нову, унікальну можливість проведення занять - впровадження дистанційної форми навчання. Вона, по-перше, дозволяє студенту самостійно вибрати час і місце для навчання, по-друге, надає можливість здобути освіту особам, які не мають змоги отримати традиційну освіту з тих чи інших причин, по-третє, використовує в навчанні нові інформаційні технології; і по-четверте, певною мірою скорочує витрати на навчання. З іншого боку, дистанційна освіта підсилює можливості індивідуалізації навчання.

Розвиток дистанційної освіти у вишівській підготовці фахівців набуває значної популярності через форму електронного навчання із використанням комп’ютерних технологій та мережі Інтернет, а сам термін “дистанційне навчання” став синонімом терміну “електронне навчання”.